1. Відео
2. Михайло Васильович Остроградський в оцінках сучасників та нащадків: (до 200-річчя з дня народження) / Укладачі : Б. П. Зайцев, С. І. Посохов, В. Д. Прокопова. - Х.: НМЦ "СД", 2001. - 96 с. (переглянути)
3. Бобрищев К. В. Отчий край. - Полтава: Дивосвіт, 2002. - С. 554-563 (переглянути) (рідкісні фото, спадкоємці тощо)
4. Поезія (ресурси Інтернет)
1.
Михайло
Остроградський – це великий вчений,
Він
народився у селі Пашенне, в губернії Полтави, Кобиляцького
повіту
і за життя відомим став усьому світу.
Гігант
мислитель і гігант фізичний
Він
з діда-прадіда українець корінний.
Як
не крути, а факт це – історичний.
Родився,
вчився і помер – і все на ній,
На
Україні, де Шевченка слово
За
душу не його лише взяло,
В
країні, де ненавидять окови,
Де
має геніїв найменшеє село.
Він
від Пашенного до Парижу проклав дорогу
І
всім довести зміг,
Що
з хутірця незнаного й малого
Думки
і визнання вирвуться у світ.
З
країн далеких серцем рвавсь в країну,
Де
дух козацький прадідів літав.
Він
так любив домівку Україну,
Що
з всіх доріг сюди лиш повертав.
Своїм
талантом в математиці-науці
Він
світ учений приголомшив враз,
І
перед ним схилили голови учені –
Фур’є, Пуассон, Коші і Лаплас.
Він
теореми недоведені доводив,
І
неможливе прагнув досягти,
Й
до всього розумом своїм доходив
І
не згубив при цьому доброти.
І
до останньої хвилини був фанатом
Науки
із гармонії й краси
Він
синові сказав «Про це – життя я думав,
Бери
скоріше олівець… пиши… пиши…»
Й
закрив вуста, заплющив мудрі очі,
Навік
забрав з собою відкриття.
Можливо,
вічний як двигун зробити,
А
чи продовжить він людське життя.
Він
тайну забрав у вічність із собою,
А
нам залишив спадщину навік.
Михайло
Остроградський!
Горді
ми тобою!
Ти
мудрий вчений наш!
Ти
– український чоловік!
Педагогічна спадщина М. В. Остроградського
Дитина – це шедевр всього живого,
Передається нею з роду в рід
Минувшини священная дорога
З відібраних очищених порід
Храниме Господом і матері руками,
Дитя маленьке підростати хоче
Поміж батьків зроста, між вчителями ,
І на очах стає дорослим,
Як Остроградський геній виростав,
І виріс справжнім для науки сином.
Своїм же дітям він заповідав
З дітей майбутніх « виробить» людину!
А вчителям – порадникам душі –
Він говорив не раз і не даремно:
«Таланти криються десь глибоко в усіх,
Повільно проростають, ніби зерна.»
І паросток зелений не втоптати,
А пильно доглядати і плекати.
Талант в дитині треба розвивать,
а не примирливо , засліплено шукати
Не кожен математик у душі,
Не кожен фізик чи художник, власне,
Однак талановиті діти всі,
Та розпізнати це потрібно вчасно.
Не треба хімію так кристально вивчати,
Завчать незрозумілі слова,
Коли дитина прагне віршувати,
Така наука – згаяна дарма .
Не можна хлопчика,що математику бажає знати,
Він ніби з матір’ю з нею живе,
Примусити поезію писати
Віршів не буде – а талант його умре.
За Остроградського великими словами
Талановиті всі ще з раннього дитинства,
Майбутні генії десь ходять поміж нами
До їх таланту треба просто придивиться.
Плекати кожну сторону його-
Чи математику, чи українське слово –
Від вчителів він вимагав цього ,
Підходу індивідуального простого.
3.
Михайло
Остроградський
Талантами
багата Україна.
Хай
навіть – відбиваючись від орд,
Долаючи
неволю і руїни,
Все
ж геніїв народжує народ.
Один
із них – Михайло Остроградський –
великий
тілом, духом і умом,
найперший
вчений у Краю Козацьким,
властитель
теорем і аксіом.
Нью
– Йорський академік і туринський,
Паризький,
римський – між усіх широт,
відомий
математик український,
славетний
український патріот.
Ген –ген аж де від батьківської хати
Полтавець
за морями побував,
Чужого
научався плідно і багато,
А
мови земляків не забував.
Як брата,
обіймав він Кобзаря Тараса,
З
ним – українства молодий порив;
Науку
вивів на найвищу трасу,
Потрібне,
вічне і святе творив.
Чудовий
дав інтегрування метод –
На
всі часи, для всіх земель і рас;
Явився,
наче ясно сяюча комета,
Що
за віки з’являється
лиш раз.
Його
творіння в світі добре знані:
Десятки
теорем і формули і думки…
Давно
немає генія між нами,
Та
в пам’яті він
житиме віки!..
Комментариев нет:
Отправить комментарий