1 етап. Дитинство

       

Народився майбутній учений в с. Пашенна (тепер — с. Пашенівка) Кобелякського повіту Полтавської губернії в сім’ї збіднілих дворян. По батьківській лінії походив з відомого з XVII ст. козацького роду Остроградських, які досягли високих посад в козацькій старшині Війська Запорізького. Знаний і рід Сахно-Устимовичів, з якого походила мати М. Остроградського: тут простежуються родинні зв’язки з гетьманом Данилом Апостолом. У рідному українському середовищі, де зберігалися національні традиції, мова, культура, вільнолюбний козацький дух, формувався світогляд Михайла Васильовича.

 Але відрізняла його від селянських дітей надзвичайна допитливість. Малого Михайла цікавило все: як запрягають коней і орють землю, як працюють вітряк і водяний млин. Особливо цікавило те, що можна було вимірювати. Він завжди носив із собою мотузку і вимірював усе, що можна було виміряти: глибину колодязя, розміри будівель, величину земельних ділянок. Постійно щось обмірковував. Отримані дані переводив в аршини, лікті, п’яді. Він міг навіть уночі схопитися і щось рахувати.

Коли виповнилося 8 років, батько везе Михайлика в Полтаву, влаштовує в Будинок бідних дворян.

 Але хлопчик жвавої та веселої вдачі, звиклий до роздольного життя в рідному селі, особливою старанністю не відзначався. Незважаючи на очевидні здібності, науками він не захопився, а мріяв лише про кар’єру військового. Вихователем був відомий український письменник І. П. Котляревський. Той, очевидно, теж був прихильником військової справи. Тому і підтримав бажання хлопця стати військовим. До речі, для цього він мав усе необхідне — богатирську зовнішність, міцне здоров’я, уміння оперативно оцінювати ситуацію.

Але по дорозі, в Чернігові, він зустрівся з братом матері, який став наполягати, щоб Михайла віддали до Харківського університету. Це вирішило долю майбутнього вченого. Помістили хлопця на квартирі викладача університету професора Павловського. Саме він пробудив у Михайла любов до математики. А ще більший вплив на формування його поглядів та наукових інтересів зробили лекції математика й видатного мислителя професора Тимофія Федоровича Осиповського, згодом ректора Харківського університету.

1818 року Михайло Остроградський блискуче складає екзамени за трирічний курс університету і отримує атестат. Наступного року він витримує ще одні іспити за університетський курс, з тим, щоб (за новими правилами) отримати ступінь кандидата наук. 

Хоча ректор Осиповський і присудив Михайлові ступінь кандидата, через різні бюрократичні перепони йому довелося складати іспити і третій раз. Проте він їх склав у 1820 році блискуче. Але викладач філософії Дудрович, ревний прихильник ідеалізму, написав на Остроградського донос, ніби той не відвідував лекцій з філософії, не слухав викладів християнських наук. Наслідком цього стало те, що міністр освіти та релігійних віросповідань, крайній реакціонер, князь Голіцин звелів відібрати в Остроградського диплом про закінчення університетського курсу.

Обурений таким свавіллям, Остроградський повертає атестат у ректорат і вимагає викреслити його прізвище з усіх списків університету. І повернувся він у Пашенну без будь-якого документа про закінчення навчання. Це був тяжкий удар долі, але любов до математики перемогла.

Додаткові джерела для опрацювання:
1. Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка 
2. Вікіпедія 

Завдання 1. Скласти пазл

35 115