Десятки
теорем і формул, і думки.
Давно
немає генія між нами…
Та
в пам’яті він
житиме віки!
Дослідження
Остроградського стосуються різноманітних галузей математики і механіки: диференціального
та інтегрального числення, вищої алгебри, геометрії, теорії ймовірностей,
теорії чисел, аналітичної механіки, математичної фізики, балістики,
електростатики. Він вивів диференціальне рівняння поширення тепла в твердих
тілах і рідинах, довів теорему про перетворення інтегралів(теоремаОстроградського-Гаусса), створив загальну теорію удару.
В
результаті великої теоретичної і експериментальної роботи Остроградський,
виконуючи доручення військового міністерства вивчити деякі питання, пов’язані з
теорією артилерійської стрільби, написав цікаву працю про польоти сферичних
снарядів, вивів диференціальне рівняння руху ексцентричного снаряда в повітрі,
створив «Таблиці для полегшення обчислення траєкторії тіла в середовищі з
опором».
Особливо
великі заслуги Остроградського в області механіки. Він написав курси небесної
аналітичної механіки. Вперше сформулював і довів узагальнюючі теореми,
пов’язані з принципом можливих переміщень і принципом якнайменшої дії. У «Мемуарах
про загальну теорію удару» вперше дав загальний метод визначення швидкостей
точок якої завгодно системи при ударі об напружений зв’язок. Узагальнив також
принцип можливих переміщень на випадок найзагальніших зв’язків. Його праці
«Курс небесної механіки» та «Лекції з аналітичної механіки» стали основою
наступних досліджень у цій галузі.
Сучасники
М. Остроградського відзначали його глибокий інтерес до рідної землі, до української
мови, народних звичаїв, його шанобливе ставлення до своїх предків. Перебуваючи
на вершині слави, вшанований за свої наукові праці у всій Європі,
Остроградський тримався надзвичайно просто, не любив говорити про свої особисті
заслуги, але своє походження з полтавської знаті він високо цінував. Удома він
розмовляв українською мовою. А коли говорив російською чи французькою, то з
досить помітним акцентом. Михайло Васильович був математиком світової величини,
його обрали академіком найвідоміших академій наук, як то у Римі, у Нью-Йорку,
Турині, членом – кореспондентом Паризької академії наук. Він працював
професором відомого колегіуму Генріха IV у Франції. Він же першовідкривач багатьох досить
важливих теорем і методів. За 40 років своєї наукової діяльності він написав
більше 100 наукових праць з різних розділів математики, математичного аналізу,
фізики, аналітичної механіки. Він – автор підручників «Посібник початкової геометрії»,
«Програма і конспект тригонометрії для військово-навчальних закладів», «Лекції
алгебраїчного і трансцендентичного аналізу». Остроградський перший запропонував
ввести в програми середніх шкіл поняття функції.
Є вчителі, світлий розум і «логіки залізна течія» яких захопленням
запалюють очі їхніх слухачів. Саме таким був Михайло Васильович Остроградський.
Педагогічний шлях всесвітньо відомого вченого починається в Морському
кадетському корпусі, далі продовжується в Інституті корпусу шляхів сполучення,
потім у Головному педагогічному інституті, потім у Михайлівському
артилерійському та Головному інженерному училищі.
Ніхто, так як вихованці М. В. Остроградського не міг висловитися про
вміння великого вченого викладати математичні дисципліни. Ось спогади деяких
видатних людей, що були безпосередніми учнями Остроградського.
М. Т. Петров, відомий математик, розповідав про роль, яку відіграв
Остроградський у формуванні його наукових інтересів: «основу знань я одержав
від знаменитого нашого співвітчизника, Михайла Васильовича Остроградського. Він
був видатним вченим і водночас володів надзвичайним даром майстерного
викладання в унікальній та живій формі навіть сухих математичних понять.»
Велику цінність для освіти мають
«Роздуми про викладання», написані Остроградським у співтворчості з французьким
математиком і педагогом Блумом, що були спрямовані на підвищення ефективності
навчання.
Важливою
рисою характеру видатного математика була його надзвичайна працездатність.
Наукові дослідження, викладання в різних навчальних
закладах, рецензування, діяльна участь у роботі різноманітних комісій,- це далеко
не повний перелік напрямів його діяльності. Не говорячи вже про те, що коло
його суто наукових інтересів було дуже широким, він постійно цікавився новинами
математичного життя світу. Життя М. В. Остроградського - яскравий приклад
служіння високоій ідеї – науці, це безперечний аргумент на користь твердження:
«Геніями не народжуються, ними стають у результаті наполегливої праці».
Комментариев нет:
Отправить комментарий